Альфред Керхер був одним з тих винахідників-підприємців, які з початку індустріалізації в великій кількості з"явились в Вюртемберзі. Їх список довгий – він сягає від Роберта Боша і Готтліба Даймлера до графа Цепелліна. Вони з великою старанністю та ретельністю боролись за здійснення своїх ідей.
Один колишній співробітник згадує про нього так: „Коли Альфред Керхер є в своїй роботі, коли він щось досліджує, тоді він щасливий. Цього добродія не можна було зупинити, в нього постійно були нові ідеї“
На початку 30-х років Альфред Керхер спеціалізувався на виробництві великих занурюваних кип"ятильників, тобто мова йде про розплави солі, які нагрівались занурюваним кип"ятильником. Після цих дослідів виникла гартувальна піч для легких металів, так звана „ піч з соляною ванною Kärcher“. До 1945 року було виготовлено 1.200 екземплярів таких печей.
Плодів свого великого винаходу Альфреду Керхеру зібрати не вдалось. Як і багато першопрохідців, він не дожив до повного успіху свого винаходу. "Лише через 10 років після його смерті, через 20 років після першої іскри його корінна ідея була прийнята ринком“, згадує Йоган Керхер. Голова фірми помер 17 вересня 1959 року в віці 58 років від інфаркту серця: Він залишив дружину Ірену, дев"ятирічного сина Йогана та трирічну Сусанну.
